ПОСТАНОВА. Відсутність події і складу правопорушенняя

 

Державний герб України

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33-458 /2010 року                                                      Головуючий у першій інстанції Олефір М.В.

Категорія: ч. 1 ст.130 КУпАП

Головуючий у апеляційній інстанції Значок І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2010 року                                               апеляційний суд Миколаївської області у складі:

Головуючого:                                  Значок І.С.,

при секретарі:                                  Березняку В.В.

особи, притягнутої до адміністративної відповідальності:  (Особа №1)

розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, (Особа №1)на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2010 року, якою    (Особа №1), 25 лютого 1966 року народження, мешканець м. Миколаєва, вул. Миколаївська, буд. ___, кв.____,

— притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративного стягнення у виді 40 /сорока/ годин громадських робіт.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення та постанови суду, 23 серпня 2010 року, о 08 год. 05 хв., на 127 км. автодороги Одеса — Новоазовськ (Особа №1)керував автомобілем марки «Хюндай Лантра», державний номерний знак BE0000 АР, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження медичного огляду відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі (Особа №1) просить скасувати постанову судді і закрити провадження у справі.

Посилається на те, що суд не прийняв до уваги його пояснення про те, що він наполягав на огляді на стан алкогольного сп’яніння на місці, що працівниками міліції зроблено не було. Натомість, йому було запропоновано медогляд у медичному закладі на що він не погодився. Вважає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення було порушено вимоги ст. 266 КУпАП, а тому, даний протокол не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляції, вважаю, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.

Частинами другою та третьою статті 266 КУпАП, п. п. 1.6, 1.7, 2.1 «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України № 400/666 від 09 вересня 2009 року, а також п.6 затвердженого Кабінетом міністрів України від 17.12.2008 року Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» передбачено, що огляд водія на стан алкогольного сп’яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків, а в разі незгоди водія на проведення огляду працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я.

Як вбачається з матеріалів справи, (Особа №1) відмовився від пропозиції працівників ДАІ пройти медичне обстеження саме у закладі охорони здоров’я. При цьому, працівниками міліції не тільки не проводився огляд на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а й не було запропоновано пройти такий огляд.

Суд першої інстанції не зважив на вказані обставини справи та не врахував вимог закону, щодо порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За умови, що працівники міліції вимагали від (Особа №1) проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння з порушенням встановленого законом порядку, відмова останнього від проведення такого огляду не може розцінюватись як порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

З огляду на викладене, постанова судді про визнання (Особа №1) винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підлягає скасуванню, а справа — закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд —

ПОСТАНОВИВ:

Апеляцію (Особа №1) задовольнити.

Постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Особа №1) скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова остаточна, оскарженнюнє підлягає.

 

Суддя апеляційного суду Миколаївської області                                                 І. С. Значок